П’ятнадцять років тому, на початку дев’яностих років ХХ століття, виникла одна з найстарших полонійних організацій, що діють на терені південно-східної України. Це було Польське культурно-освітнє товариство «Відродження». Саме цій організації та особам, що причетні до її діяльності, і присвячена ця робота. Це наше дослідження виникло внаслідок багатомісячної праці її авторів, які намагалися відповісти на запитання: як же сталося (як дійшло до того), що понад 1000 кілометрів на схід від кордонів польської держави несподівано з’явилася група осіб польського походження, яка добре бачила свої цілі й усвідомлювала своє призначення.
З нагоди цієї дати 19 – 21 вересня 2007 р. відбудеться низка заходів.
Традиція присвоєння почесних титулів вченим, мислителям, авторам ґрунтовних і фундаментальних праць, між іншим титул доктора (Doktor Honoris Causa), сягає у далеке минуле. Вже в університетах середньовічної Європи, у XIII – XIV століттях титули Почесних докторів удостоювались теологи, філософи, юристи тощо. Одним з перших Почесних докторів був Фома Аквінський, систематизатор схоластики, який упорядкував поняття множини та єдності, субстанції та акциденції.
Спочатку почесними докторами були переважно гуманітарії, саме ці дисципліни безроздільно панували в університетах того часу.
У XIX – XX століттях титул Почесного доктора став своєрідним символом визнанням надзвичайних заслуг у різних галузях наук. Сьогоднішня традиція присвоєння почесних титулів та відзнак поширюється також на видатних громадських діячів та митців. Передусім цей титул надається закордонним вченим, а сама традиція надзвичайно поширена в Італії, Німеччині, Бельгії, Іспанії, Великобританії, Польщі. У ХХ столітті ця академічна традиція поширилася на університети Американського континенту. І нарешті ВНЗ нашої країни почали впроваджувати цей світовий академічний досвід.
Цього разу титул Doktor Honoris Causa надається Ректорові Жешувського університету професору Станіславу Ульяшу за доягнення у науковій діяльності, а також за вагомий внесок у розвиток багаторічної співпраці між Бердянським університетом менеджменту і бізнесу та Жешувським університетом. Церемонія відбувається втретє, попередниками були професор В.Бонусяк та професор С.Саґан з Жешувського університету.
* * *
Метою Міжнародного науково-практичного семінару „Феномен культурних погранич: сучасні тенденції” є аналіз явища багатокультурності певних територій та з’ясування механізмів функціонування культурних погранич, які розглядаються через призму сучасних історичних та суспільно-політичних подій, що призводять до появи якісно нових багатонаціональних регіонів як невід’ємної ознаки глобалізованого світу. Також розглядаються рівні міжкультурної взаємодії: зіткнення – конфлікт – стикання – сусідство – контакт культур.
* * *
Книга „Польська спільнота Бердянська. Виклики сучасності” є мографічним дослідження професора Анджея Бонюсяка – Жешувський університет і доцента Олексія Сухомлинова - Бердянський університет менеджменту і бізнесу.
П’ятнадцять років тому, на початку дев’яностих років ХХ століття, виникла одна з найстарших полонійних організацій, що діють на терені південно-східної України. Це було Польське культурно-освітнє товариство «Відродження». Саме цій організації та особам, що причетні до її діяльності, і присвячена ця робота. Представлена монографія результатом багатомісячної праці її авторів, які намагалися відповісти на запитання: як же сталося, що понад 1000 кілометрів на схід від кордонів польської держави несподівано з’явилася група осіб польського походження, яка добре бачила свої цілі й усвідомлювала своє призначення.
На сучасному етапі Польське культурно-освітнє товариство „Відродження” об’єднує понад 200 осіб і складається з низки структурних підрозділів, котрі реалізують певні напрямки діяльності польської діаспори (полонії), виконуючи конкретні завдання. Такими відділами є: Полонійне об’єднання лікарів, Польська молодіжна, Спілка польських науковців, Центр польської культури “Biesiada”.
Яскравим свідченням того, що члени організації не є байдужими до справ усього міста, є те, що Товариство „Відродження” взяло на себе опіку над дітьми-сиротами польського походження, які знаходяться в місцевій школі-інтернаті.
* * *
Центр польської мови та культури при Бердянському університеті менеджменту і бізнесу створено з огляду на значну зацікавленість польською культурою з боку студентів цього ВНЗ. Не без клопотань Спілки польської молоді тут стали проводитись заняття з польської мови (як другої іноземної) для всіх бажаючих.
Зараз Центр є динамічним (живучим, таким, що динамічно розвивається) науково-дидактичним осередком, який тісно співпрацює з кафедрою слов’янської філології Бердянського університету менеджменту і бізнесу і організовує заняття з польської мови і культури. Завдяки постійній підтримці з боку Фонду „Pomoc Polakom na Wschodzie” (Допомога полякам на Сході) осередок займає дві великі кімнати, має аудіовізуальне устаткування, супутникову телевізійну антену, ксерокс, чотири комп’ютери, ноутбук і т. ін. Саме тут створюється перша польська бібліотека у східній Україні.
Працівники Центру систематично вдосконалюють свою професійну майстерність в університетах Варшави, Кракова, Жешува, Любліна і Києва.
Центр є співорганізатором наукових конференцій і семінарів, а також бере активну участь у дослідженнях, що проводяться з провідними науковими центрами, прикладом чого є тісне співробітництво з кафедрою полоністики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка на чолі з професором, доктором філологічних наук Ростиславом Радишевським та численні публікації в наукових виданнях в Україні і в Польщі.
ua 
pl 
