2012 рік: толерантність і міжкультурний діалог

Фрагмент інтерв’ю з головою Польського культурно-освітнього товариства «Відродження», деканом польсько-українського відділення Бердянського Університету менеджменту і бізнесу, доцентом Лєхом Сухомлиновим, яке провела Гелена Красовська, доктор гуманітарних наук (Інститут славістики Польської академії наук, Варшава).

- Не можу сказати, що це був якийсь надзвичайний рік. Рутинна праця: організація занять з вивчення мови у Польському домі й у рамках роботи Центру польської мови та культури Бердянського університету менеджменту і бізнесу, опіка над дітьми польського походження (і не тільки) з місцевої школи-інтернату, підтримка діяльності кабінету безкоштовної медичної допомоги при римсько-католицькій парафії, підтримка найбільш нужденних поляків міста – усе те, що ми робимо протягом багатьох років.

- Передовсім можу похвалитися тим, що нам удалося видати III i IV томи наукових праць, присвячених проблемам культурних погранич. Редакцію цих збірників з 2006 року здійснюють саме науковці-поляки Бердянська.
Метою видання міжнародного інтердисциплінарного збірника наукових статей «Феномен культурних погранич: сучасні тенденції» є аналіз явища багатокультурності певних територій та з’ясування механізмів функціонування культурних погранич, які розглядаються через призму сучасних історичних та суспільно-політичних подій, що призводять до появи якісно нових багатонаціональних регіонів як невід’ємної ознаки глобалізованого світу. Також увага приділяється обговоренню різних рівнів міжкультурної взаємодії: зіткнення – конфлікт – стикання – сусідство – контакт культур, особливо на українсько-польському етнічному пограниччі, на так званих Кресах.

Тішить той факт, що усі видатки, пов’язані з видання збірників узяла на себе Державна вищи професійна школа у польському місті Піла. Ректорат цього вишу зацікавився та підтримав ініціативи нашого Польського товариства й декларує свою підтримку в майбутньому. Ми вже почали збирати статті на наступний V том «Феномен культурних погранич: сучасні тенденції».
Також не можу не згадати про українсько-польський науковий семінар, присвячений проблемам міжкультурної комунікації й етнолінгвістиці, що відбувся у вересні, про Дні польської культури, про виставку, що відбулась під егідою Генерального консульства Пльщі у Харкові, у якій були представлені долі польських дослідників Сибіру, про концерт польської класичної музики. Крім цього члени товариства дбають про збереження й унаочнення решток польської культури нашого регіону. Рік тому відбулося відкриття пам’ятної дошки з нагоди 120-ї річниці народження Людвіга Годлевського, талановитого художника та відомого лікаря-офтальмолога, а в цьому, завдяки фінансовій підтримці Міністерства закордонних справ Польщі та Товариства «Wspólnota Polska» – встановили новий гранітовий пам’ятник на могилі видатного поляка-бердянця.

- У Бердянську у 1878 році народилась видатна польська піаністка Марія Тужанська, яка закінчила Музичну консерваторію у Відні. Народжена у Бердянську полька гастролювала по всій Європі та здобула світове визнання. Також відомо, що у 1899 року М. Тужанська оселилась у польському місті Ярослав, де у 1903 році заснувала музичну школу ім. Фридерика Шопена й курувала нею до початку ІІ світової війни. За свою гуманітарну діяльність і допомогу нужденним під час І світової війни Марія Тужанська була нагороджена польським державним орденом "Золотим хрестом за заслуги". Протягом 1919 – 1939 та 1944 – 1957 років була депутатом Ради міста Ярослав. Отже, у наступному році плануємо організувати низку заходів з нагоди 135-ї річниці з дня народження польської піаністки.

З нашим містом також пов’язана постать Чеслава Вдовішевського, польського художника, який репрезентує традиціоналістичну школу образотворчого мистецтва 30-х і повоєнних років ХХ ст. Майбутній митець народився в 1904 у Росії, але мистецтву живопису почав навчатись у 1915 році саме у Бердянську. Пізніше удосконалював здібності у Школі мистецтв у Варшаві під керівництвом Тадеуша Прушковського та Владислава Скочиляса. Його полотна на історичну тематику дуже подібні своєю технікою до картин Яна Матека.

- На мою думку, це нагорода для всієї польської громади міста та членів Польського культурно-освітнього товариства «відродження», яке я репрезентую. Нарешті місцева влада та пересічні мешканці Бердянська починають розуміти, що Приазов’я є багатонаціональним регіоном, що окрім українців і росіян тут пліч-о-пліч живуть греки, болгари, німці, євреї, караїми й багато інших національностей. Проте, на тлі такої різнобарвної етнокультурної мозаїки важко було не зауважити багаторічну діяльність поляків Бердянська, які завжди були органічною складовою нашого регіону. Зазначу, що польська спільнота міста, завдяки підтримці з боку Сенату та Міністерства закордонних справ Польщі, є більш-менш самодостатньою та незалежною. Ми не очікуємо допомоги від української влади, маємо власне бачення історії, сьогодення та майбутнього. Протягом майже двадцяти років існування Товариства «Відродження» ми опрацювали стратегію польського національного відродження, а отже не потребуємо жодних вказівок з зовні. Культивуючи принципи громадянського суспільства та спираючись на демократичні цінності європейської родини народів, поляки Бердянська намагаються бути прикладом добросусідських стосунків, пропагуючи міжетнічну толерантність і міжкультурний діалог.