Книга «Поляки Бердянська: документи, факти, коментарі» (автори: Бонусяк А., Чоп Е., Краслвська Г., Сухомлинов О.) є другою публікацію про польську спільноту цього міста, що має джерелозавчо-дослідницький характер. Ця монографія, як і попередня «Польська спільнота Бердянська. Виклики сучасності» (2008), підготовлена вченими з Варшави, Жешува та Бердянська, на прикладі поляків у Бердянську показує й аналізує успіхи, досягнення, а також проблеми функціонування полонійної організації у “далекій Україні”. Ця праця створювалася протягом трьох років. По мірі плину часу збільшувався як склад її авторів, так і тематика. Насамкінець знайшлося в ній місце не тільки для документів, що яскраво ілюструють розвиток Польського культурно-освітнього товариства «Відродження», а й для передруків статей, що показують тематику розглядуваного в цій праці середовища, і також для результатів наукових досліджень, що проводилися в останнім часом.

У своєму кінцевому вигляді публікація складається з двох розділів. У першому – Польська меншина над Азовським морем: дослідження і праці – уміщено результати досліджень на тему ролі й місця польської мови, визначників національної ідентичності вихідців з Польщі у регіоні. Тут знаходяться також тексти, що описують історію Бердянська і аналізують вибрані аспекти функціонування римо-католицького Костелу на аналізованому терені. До її складу віходять наступні підрозділи: Бердянськ як частина Запорізької області, Поляки на тлі інших національних меншин на терені Запорізької області, Нинішній стан польської мови в регіоні, Нарис історії католицького Костелу в контексті сучасних мовних тенденцій, Визначники національної ідентичності поляків у Бердянську.

6 грудня відбулись урочистості з нагоди 120-ї річниці народження Людвіга Годлевського. Його життєвий шлях є яскравим прикладом жертовної ролі людини під час Другої світової війни, є зразком надзвичайно органічного поєднання в одній особі практичного і художнього мислення, багатьох талантів і високого гуманізму.

Поляк за походженням, Л.Б. Годлевський народився у Києві у травні 1891 року. 1927 року Л.Б. Годлевський переїздить до м. Бердянська і саме тут розкривається його багатогранний талант лікаря-офтальмолога та здібного художника, який зміг втілити у своїх картинах історію та красу приморського міста.

У роки Великої Вітчизняної війни Л.Б. Годлевський як лікар робив усе від нього залежне, щоб завадити відправленню юнаків та дівчат на примусові роботи до Німеччини: радив які потрібно вживати ліки, щоб викликати хворобливі симптоми, виписував довідки, ставив смертельні діагнози здоровим людям. Саме завдяки йому багатьом бердянцям вдалося уникнути фашистського рабства.

3 грудня цього року відбудеться низка урочистих заходів з нагоди 120-ї річниці з дня народження видатного мешканця Бердянська, відомого лікаря й художника польського походження Людвіга Годлевського.

Його постать є яскравим уособленням польської нації, гармонійно втіленої в етнічний візерунок Північного Приазов’я. Оригінальна художня творчість, життєвий подвиг Л. Годлевського та суспільне визнання є доказом неординарності цієї особистості.

Центральною подією урочистостей стане відкриття меморіальної дошки на приміщенні Медичного коледжу, що знаходиться на терені міської лікарні. Запоршуємо на цю подію 03.12.11. о 14.00.

Наприкінці жовтня у Генеральному консульстві Польщі відбулось святкування Дня Національної Освіти Польщі. До участі були запрошені вчителі та викладачі польської мови зі східних теренів України. Бердянськ репрезентувала група освітян з Товариства «Відродження» та викладачі Бердянського університету менеджменту та бізнесу.

Такі зустрічі не тільки сприяють обговоренню нагальних проблем освіти й виховання, але також стають чудовою нагодою для відзначення досягнень у культурно-просвітницькій діяльності. Цього разу доцент Лєх Сухомлинов отримав грамоту міністра культури і національної спадщини Польщі Богдана Здроєцького за особливі заслуги у пропагування творчої спадщини видатного польського композитора Ф. Шопена.

10 листопада, у переддень національного свята Дня Незалежності Польщі, у Польському домі відбулись урочистості. Цього року святкову програму підготували вихованці міської школи-інтернату, якими вже понад десять років опікується Польське товариство «Відродження». Дітлахи підготували сценічну композицію, яка пропагує національні символи Польщі, декламували патріотичні вірші та співали пісень польською та українською мовою.

Польські національні свята завжди є чудовою нагодою для спілкування не тільки місцевих поляків, а й усіх шанувальників польської культури. Свято Незалежності Польщі є ще й приводом щодо рефлексій про минуле та майбутнє польського й українського народів.

11 листопада Польща й поляки на цілому світі святкуватимуть річницю відновлення незалежності своєї держави. Цього дня у 1918 році Регентська Рада доручила командування військом Юзефу Пілсудському. З цього символічного акту розпочався новий період в історії – процес відродження незалежної польської держави. Це була важка дорога, яка, незважаючи ні на що, закінчилася перемогою. Її результатом стало повернення на карту Європи славетної назви – Польська Республіка. Щороку з нагоди цієї події відзначається велике свято поляків, відбуваються офіційні урочистості, військові паради та концерти. 11 листопада - це свято поляків та польськості.

Нині Польща є суверенною державою, членом Європейського Союзу і Північноатлантичного Союзу. Це країна, яка будує партнерські стосунки з країнами всього світу, в тому числі, й з Україною. Проте, не можна забувати досвід історії. Свою незалежність поляки здобували нелегко, її потрібно було завойовувати, жертвуючи життям багатьох поколінь. Повинні були минути довгих 123 роки панування загарбників: Росії, Пруссії, Австрії, відбутись безліч кровавих боїв І світової війни, щоб над Віслою знову тріумфувала свобода. Проте й пізніше довелося багато разів її захищати. Тому 11 листопада – свято усіх тих, хто боровся за Польщу протягом усієї історії. Йдеться тут не лише про боротьбу зі зброєю в руках, але й про збереження національної ідентичності, часто всупереч тиску і репресіям. Поляки, які живуть за кордоном, добре розуміють суть такої боротьби. Завдяки їхній участі вдалося протягом десятиліть розвивати польську культуру та традиції, зберегти рідну мову та релігію предків. Саме за цей внесок хочу сердечно подякувати польській діаспорі в Україні, а особливо полякам Бердянська та привітати їх з 93-ою річницею відновлення незалежності.

Це свято є приводом для гордості за спадщину наших батьків та дідів. 11 листопада є нагодою для відчутті відчуття себе частиною великої спільноти поляків на Батьківщині та в усьому світі.

Уже понад десять років при римо-католицькій парафії у Бердянську функціонує кабінет безкоштовної медичної допомоги, роботу якого організовує Об’єднання польських лікарів. У спеціальному приміщенні фахівці не тільки проводять консультації хворих, а й намагаються допомогти ліками. До лікарів звертаються не тільки парафіяни та місцеві поляки, по допомогу приходять усі нужденні, незважаючи на релігійну чи національну приналежність. З початку року услугами консультаційного центру скористалось понад 800 осіб.

Правління Товариства «Відродження» висловлює свою вдячність у сприянні розвиткові доброчинності настоятелеві римо-католицької парафії отцю Здіславу Зайонцу.

Сейм Республіки Польща, переконаний у значенні творчого доробку Чеслава Мілоша для національної і світової спадщини, оголосив цей рік Роком Чеслава Мілоша.

Польський поет, прозаїк, есеїст, перекладач Чеслав Мілош народився 30 червня 1911 року в Шетейнях у Литві. Протягом життя він отримав чимало інших престижних літературних нагород, його твори перекладено на сорок дві мови. У 1980 році Мілош став лауреатом Нобелівської премії. Отримав титули Почесного Доктора багатьох університетів США і Польщі, почесний громадянин Литви й міста Кракова.

Шкільні й університетські роки він провів у Вільнюсі, там він і дебютував як поет, німецьку окупацію пережив у Варшаві. Після війни він працював на дипломатичній службі у США і Франції, допоки не попросив у Парижі політичного притулку. У 1960 році він виїхав до Каліфорнії, де протягом двадцяти років, будучи професором, викладав слов’янські мови і літератури в унівеситеті у Берклі. До 1989 року він друкувався переважно в еміграційному паризькому видавництві “Kultura” і в Польщі у не цензурованих виданнях. З 1989 року митець жив у Берклі і в Кракові. Помер 14 серпня 2004 року.

Крім суто культурної діяльності Польське товариство „Відродження” займається також просвітництвом. Особлива увага приділяється вихованню підростаючого покоління. З 1 жовтня у Польському домі розпочались заняття з вивчення мови та культури предків. Варто згадати, що Польський дім було придбано не у центрі міста, а у районі «Азмол», де знаходиться школа-інтернат. Цікаво, що у цьому дитячому притулку, де перебувають діти, що залишилися без батьківської опіки, є також малеча польського походження. З 1999 року Товариство офіційно опікується цими дітлахами, ця група налічує понад 30 осіб.