12 -14 квітня у Варшаві відбувались дві події, пов’язані з медициною: XXXVII З’їзд польських терапевтів і XI Загальнопольська науково-практична конференція «Нові методи лікування внутрішніх хвороб – ІНТЕРІЯ 2012». До участі у згаданих заходах були запрошені члени Полонійного об’єднання лікарів Бердянська: Микола Бондарев (лікар кабінету медичної допомоги при римсько-католицькій парафії), Василь Фойняк (директор Бердянського медичного коледжу) та голова Об’єднання – Ольга Бондарева, яка виступила з доповіддю щодо сучасних методів лікування бронхіальної астми.

Під час З’їзду видатні лікарі-експерти ознайомили колег з важливими для повсякденної практики інноваціями у лікуванні кардіологічних, ревматологічних, пульмонологічних, гастроентерологічних, нефрологічних, гематологічних, інфекційних хвороб тощо. Крім того відбулись семінари-тренінги, що стосувались кардіографії, ендокринології, а також міжнародного медичного права.

9 – 10 березня у польському місті Познань відбулась ІХ Науково-практична конференція пульмонологів, участь у якій вкотре взяла голова Полонійного об’єднання лікарів Бердянська Ольга Бондарева. Організатором наукової зустрічі-практикуму, яка відбувалась під патронатом Кафедри та Клініки пульмонології, алергології та онкології Познанського медичного університету було Товариство розвитку пульмонології у Познані. Конференція згромадила фахівців, зацікавлених новітніми стандартами діагностики й лікування хвороб дихальних шляхів. Метою Конференції було обговорення стандартів виявлення захворювань, поєднання теорії та практики, а також інтерактивне розгортання дискусії та обмін досвідом.

На початку березня члени Польського культурно-освітнього товариства «Відродження» та викладачі Бердянського університету менеджмента і бізнесу організували і взяли участь у науково-дослідній експедиції в місцевості Адамполь (турецькою Полонезкьой), розташованої в околицях Стамбула. Це феноменальне поселення, де й досі живуть поляки, можна назвати польським островом у турецькому морі, виникло воно у 1842 році у азіатській частині Босфорської протоки. Адамполь став притулком для поляків, що залишили поневолену батьківщину та прикриттям для антиросійської дипломатичної діяльності некоронованого польського короля Адама Чарториського та його соратників на Балканах та Близькому Сході.

Експедиція відбулась втретє. Цього разу до наукових розвідок, метою яких дуло дослідити мовні особливості місцевих поляків, а саме, значення мови як засобу збереження національної ідентичності, було залучено фахівців з Інституту славістики Польської Академії Наук. Цього разу досліджувався. Матеріали попередніх досліджень було опубліковано в українських та зарубіжних виданнях, а також у монографії доцента Лєха Сухомлинова «Культурні пограниччя: новий погляд на стару проблему: монографія».

«Європейський Союз перед проблемою мультикультуралізму», саме під такою назвою проходив Науково-практичний семінар, наприкінці лютого у Римі та Лісабоні. У його обрадах взяли участь учені з Польського товариства «Відродження». Варто зазначити, що друга половина ХХ ст. характеризується значним напливом іммігрантів у країни Західної Європи. Попервах зі сторони урядів країн Західної Європи цей процес стимулювався з огляду на демографічну кризу та відсутність достатньої кількості робочих рук для відновлення післявоєнного соціально-економічного життя. Дотримуючись ідеї «відкритих дверей», тодішня європейська правляча еліта розвинула і впровадила в життя ідеї економічного лібералізму, мультикультуралізму, які виражались у дотриманні принципів політкоректності у всіх питаннях, що стосувалися відносин між корінним населенням Європи та іммігрантами. Тому предметом обговорення учасників семінару стало актуальне етнокультурне становище Європи.